РОБОТОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ ТА КОМПЛЕКСИ-2: Проектування РТС - Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)
Реквізити навчальної дисципліни
| Рівень вищої освіти | Перший (бакалаврський) |
|---|---|
| Галузь знань | 12 Інформаційні технології |
| Спеціальність | 126 Інформаційні системи та технології |
| Освітня програма | Інформаційне забезпечення робото технічних систем |
| Статус дисципліни | Нормативна(професійна) |
| Форма навчання | очна(денна) |
| Рік підготовки, семестр | 3 курс, осінній семестр |
| Обсяг дисципліни | 3 кредити ECTS /90 годин (18 годин лекцій, 18 годин комп’ютерний практикум) |
| Семестровий контроль/ контрольні заходи | залік/ МКР, захист комп’ютерного практикуму, розрахунково-графічна робота |
| Розклад занять | 1 лекція (2 години) 1 раз на 2 тижні; 1 комп’ютерний практикум (2 години) 1 раз на 2 тижні. |
| Мова викладання | Українська |
| Інформація про керівника курсу / викладачів |
Лектор: кандидат технічних наук, доцент, Ткач Михайло Мартинович, mm.tkach77@gmail.com Комп’ютерні практикуми: кандидат технічних наук, доцент, Ткач Михайло Мартинович, mm.tkach77@gmail.com |
| Розміщення курсу | https://campus.kpi.ua/ |
Програма навчальної дисципліни
Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Силабус освітнього компонента “Робототехнічні системи та комплекси. Частина 2. Проєктування РТС”, відповідно до стандарту вищої освіти зі спеціальності 126 Інформаційні системи та технології для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та освітньо-професійної програми ”Інформаційне забезпечення робототехнічних систем”, формує та закріплює у студентів загальну компетентність (КЗ3) - здатність до розуміння предметної області та професійної діяльності, спеціальні компетентності: (КС1) здатність аналізувати об’єкт проектування або функціонування та його предметну область; (КС10) здатність вибору, проектування, розгортання, інтегрування, управління, адміністрування та супроводжування інформаційних систем, технологій, інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організацій; (КС11) здатність до аналізу, синтезу і оптимізації інформаційних систем та технологій з використанням математичних моделей і методів; (КС16) здатність розробляти структури робототехнічних систем та проектувати функціональні пристрої роботів та робототехнологічних комплексів та формує наступні програмні результати навчання: (ПРН13) визначати склад, структуру та принципи взаємодії компонентів і модулів роботів та робототехнічних систем, вибирати компоненти програмно-апаратної реалізації; (ПРН17) вміти застосовувати методи аналізу та синтезу систем управління робототехнічними системами та комплексами; (ПРН20) на основі системного аналізу визначати вимоги до структур и і складу інформаційного забезпечення робототехнічних систем.
Даний кредитний модуль повинен забезпечити якість підготовки і виховання спеціалістів з вищою освітою, здатних розв'язувати складні задачі та практичні проблеми у галузі проектування робототехнічних систем та комплексів, що будуються на принципах системності, гнучкості та модульності із застосування сучасних інформаційних технологій.
Предметом вивчення кредитного модуля є технології, методи та засоби проектування складних робототехнічних систем та комплексів.
Метою кредитного модуля є набуття студентами фахових компетентностей та прикладних знань з методології інженерно-технічної діяльності у напрямку синтезу, аналізу та проектування робототехнічних систем.
Завданням кредитного модуля є формування у студентів системи знань в області робототехнічних систем, що забезпечить їм здатність застосовувати сучасні програмні засоби для розв’язування задач формування варіантів структур робототехнічних систем, пошуку їх оптимального рішення та проводити аналіз та дослідження отриманого рішення.
В кредитному модулі основний аспект робиться на розумінні основних принципів та методів формування структур робототехнічних систем та комплексів, які лежать в основі сучасних підходів щодо їх проектування в різних галузях промисловості.
Пререквізити та постреквізити кредитного модуля
Для успішного засвоєння кредитного модуля студент повинен володіти освітніми компонентами: «Спеціальні розділи математики. Частина 2. Чисельні методи», «CAD системи та мультимедіа», «Програмування. Частина 1», «Програмування. Частина 2», «Інформаційно-сенсорні системи роботів», «Робототехнічні системи та комплекси. Частина 1. Проектування компонентів РТС». Компетенції, знання та уміння, одержані в процесі вивчення освітнього компонента є необхідними для подальшого вивчення освітніх компонентів: «Робототехнічні системи та комплекси. Частина 3. Алгоритмізація та верифікація управління в РТС", «Інтелектуальні технології в робототехніці» та «Переддипломна практика».
Для успішного засвоєння дисципліни необхідний достатній рівень підготовки базових дисциплін.
3. Зміст кредитного модуля
Розділ 1. Місце робототехнічної системи (РТС) в структурі гнучкої комп'ютеризованої системи (ГКС)
Тема 1.1. Предмет і задачі дисципліни. Основні означення та поняття
Тема 1.2. Загальна структура ГКС
Розділ 2. Задачі проектування ГКС
Тема 2.1. Основні принципи побудови ГКС
Тема 2.2. Основні задачі проектування ГКС
Тема 2.3. Системний підхід при проектуванні ГКС
Розділ 3. Розробка організаційної та функціональної структур ГКС
Тема 3.1. Організаційна структура ГКС
Тема 3.2. Функціональна структура ГКС
Тема 3.3. Організаційна та функціональна структури РТС
Тема 3.4. Системотехнічний синтез функціональних структур РТС
Розділ 4. Системно-технологічне проектування РТС
Тема 4.1. Особливості технологічного проектування РТС
Тема 4.2. Концепція двоетапного проектування РТС
Тема 4.3. Класифікація та кодування об’єктів виробництва(ОВ)
Тема 4.4. Основні напрямки утворення технологічних груп. Побудова групової операції.
Тема 4.5. Визначення складу засобів транспортування ОВ
Розділ 5. Визначення складу основного устаткування РТС
Тема 5.1. Визначення складу основного технологічного оснащення і вимоги до нього
Тема 5.2. Розподіл операцій по гнучким виробничим модулям(ГВМ)
Тема 5.3. Вибір варіантів складу основного технологічного оснащення
Розділ 6. Розробка структурно-компонувальної схеми РТС
Тема 6.1. Рекомендації з компонування ГВМ в РТС
Тема 6.2. Вибір автоматизованої транспортно-складської системи
Тема 6.3. Компонувальні рішення РТС
Розділ 7. Інформаційне забезпечення РТС (ІЗ РТС)
Тема 7.1. Проектування позасистемного ІЗ РТС
Тема 7.2. Проектування внутрішньо системного ІЗ РТС
4. Навчальні матеріали та ресурси
Основна література
1. Робототехнічні системи: проєктування і моделювання [Електронний ресурс]: навч. посіб. для здобувачів ступеня бакалавра за освітньою програмою “Інформаційне забезпечення робототехнічних систем” спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології» / М. М. Поліщук, М.М. Ткач; КПІ ім. Ігоря Сікорського. Електронні текстові дані (1 файл: 40 Мбайт). Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. - 112 с. – 4,6 авторських аркушів. (Гриф надано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського, протокол №7 від 13.05.2021 року за поданням Вченої ради ФІОТ, протокол №9 від 19.04.2021 року. Адреса розміщення: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/41388
2. Гнучкі комп’ютеризовані системи: проектування, моделювання і управління [підручник з грифом МОН України] / Ямпольський Л.С., Мельничук П.П., Самотокін Б.Б., Поліщук М.М., Ткач М.М., Остапченко К.Б., Лісовиченко О.І. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 680 с.
3. Гнучкі комп‘ютерно-інтегровані системи: планування, моделювання, верифікація, управління [підручник з грифом МОН України] / Ямпольський Л.С., Мельничук П.П., Остапченко К.Б., Лісовиченко О.І. – Житомир: ЖДТУ, 2010. – 786 с.
4. Системное проектирование интегрированных производственных комплексов/А.Н. Домарацкий, А.А. Лескин, В.М. Пономарев и др.: Под общ. Ред. Д-ра техн. Наук, проф. В.М. Пономарева,-Л.: Машиностроение, Ленингр. Отд-ние, 1986.-319 с.
5. Тимченко А.А. Основи системного проектування та системного аналізу складних об”єктів. Підручник: У двох книгах. Книга 1. Основи САПР та системного проектування складних об”єктів/За ред. В.І. Бикова.-К.: Либідь, 2000.-272 с.
Додаткова література
6. Митрофанов С.П. Груповая технология машиностроительного производства.-Л.: Машиностроение, 1983.-779 с.
7. Гибкие автоматизированные производственные системы/Л.С. Ямпольский, О.М. Калин, М.М. Ткач и др.; Под ред. Л.С. Ямпольского,-К.: Техніка, 1985.-280 с.
8. Лищинский Л.Ю. Структурный и параметрический синтез гибких производственных систем.- М.: Машиностроение, 1990.-310 с.
9. Коробецький Ю.П., Рамазанов С.К. Імітаційні моделі у гнучкому виробництві. Монографія.-Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003.-280 с.
10. Гибкие производственные комплексы/ Под ред. П.Н. Белянина,В.А. Лещенко.-М.: Машиностроение, 1984.- 384 с.
11. Ямпольський Л.С., Лавров О.А. Штучний інтелект в плануванні та управлінні виробництвом: Підручник.-К.:Вища шк., 1995.-255 с.
12. Автоматизация дискретного производства /Б.Е.Бонев, Г.Й.Бохачев, И.К.Бояджиев и др.: Под ред.. Е.И.Семенова, Л.И.Волчкевича.-М.: Машиностроение, 1987; София; Техника, 1987.-376 с.
13. Гибкие производственные комплексы /Под. Ред. П.Н.Белянина, В.А. Лещенко.- М.: Машиностроение. 1984.-384 с.
14. Хартин Дж. ГПС в действии.-М.: Машиностроение, 1987.-307 с.
15. Войчинский А.М., Диденко Н.И., Лузин В.П. Гибкие автоматизированные производства.-М.: Радио и свіязь, 1987.-272 с.
Навчальний контент
5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Лекційні заняття
| № з/п | Назва теми лекції та перелік основних питань (перелік дидактичних засобів, посилання на інформаційні джерела) |
|---|---|
| 1 | Тема 1.1. Предмет і задачі дисципліни. Основні означення та поняття Основні питання: предмет дисципліни; основні задачі дисципліни; основні означення та поняття Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,5,7,12 |
| 2 | Тема 1.2. Загальна структура ГКС Основні питання: основні типи і організаційні форми виробництва; основні напрямки роботизації виробництва; склад та структура ГКС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,7,10,14,15 |
| 3 | Тема 2.1. Основні принципи побудови ГКС Основні питання: основний напрямок розвитку сучасного виробництва; задачі АСНД, САПР і АСТПВ; принцип гнучкості; принцип модульності; принцип системності; принцип інтеграції Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,7,10,12,14 |
| 4 | Тема 2.2. Основні задачі проектування ГКС Основні питання: вихідні дані на проектування ГКС; технологічне проектування ГВС; проектування систем АСНД/САПР/АСТПВ; проектування СУ ГВС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3, 7,10,14 |
| 5 | Тема 2.3. Системний підхід при проектуванні ГКС Основні питання: методологія дерева цілей; визначення узагальненої схеми проектування ГКС; побудова узагальненого алгоритму проектування ГКС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3, 8, 12,14,15 |
| 6 | Тема 3.1. Організаційна структура ГКС Основні питання: призначення організаційної структури ГКС; схема взаємодії виробничого циклу з системами його забезпечення; особливості проектування організаційної структури ГКС. Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: [1, 2, 3, 4, Д2, Д5, Д6, Д10, Д15] |
| 7 | Тема 3.2. Функціональна структура ГКС Основні питання: склад функціональної структури ГКС; особливості функціональної, інформаційної та програмної інтеграції підсистем ГКС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1 2,3,12,14,15 |
| 8 | Тема 3.3. Організаційна та функціональна структури РТС Основні питання: схема процесу визначення організаційної структури РТС; етапи формування організаційної структури РТС; реалізація ТП на базі структурних елементів РТС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: [1, 2, 3, Д2, Д6, Д7, Д10, Д13, Д15] |
| 9 | Тема 3.4. Системотехнічний синтез функціональних структур РТС Основні питання: елементи функціональної структури РТС та їх особливості; формування таблиці “елемент-функція” Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,4,8,9,11,12,15 |
| 10 | Тема 4.1. Особливості технологічного проектування РТС Основні питання: задача технологічного проектування РТС; порядок проведення системного проектування РТС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: [1,2,4,8,11,12,14,15 |
| 11 | Тема 4.2. Концепція двоетапного проектування РТС Основні питання: основні аспекти концепції двоетапного проектування ГВС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,8,11,12,14 |
| 12 | Тема 4.3. Класифікація та кодування об’єктів виробництва(ОВ) Основні питання: ієрархічний та фасетний методи класифікації ОВ; способи кодування ОВ Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,10,12,14,15 |
| 13 | Тема 4.4. Основні напрямки утворення технологічних груп. Побудова групової операції Основні питання: основні напрямки побудови ТП; групова технологія; створення груп ОВ, які обробляються спільно на одній операції; створення груп ОВ, які мають загальний багатоопераційний процес; створення груп ОВ, які об’єднують ОВ декількох груп Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,6,11,12,14 |
| 14 | Тема 4.5. Визначення складу засобів транспортування ОВ Основні питання: розрахунок числа позицій завантаження/розвантаження; розрахунок числа позицій контролю; розрахунок числа рухомих транспортних засобів, а також ємкості АС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,7,10, |
| 15 | Тема 5.1. Визначення складу основного технологічного оснащення і вимоги до нього Основні питання: формування вимог до основного ТО; класифікація основного ТО; закріплення основного ТО за ГВМ Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,8,9,11,12 |
| 16 | Тема 5.2. Розподіл операцій по гнучким виробничим модулям(ГВМ) Основні питання: методика розбиття вихідної множини об’єктів на групи; методи формування ГВМ Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,8,11,14,15 |
| 17 | Тема 5.3. Вибір варіантів складу основного технологічного оснащення Основні питання: визначення основних фондів робочого часу; задача про призначення; методи вирішення багато варіативних задач Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,8,11,14 |
| 18 | Тема 6.1. Рекомендації з компонування ГВМ в РТС Основні питання: визначення кількісного складу ГВМ та їх спеціалізації; основні принципи формування організаційно-технологічних структур ГВС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,5,8,10, 12,14 |
| 19 | Тема 6.2. Вибір автоматизованої транспортно-складської системи Основні питання: формування віртуальної структури на рівні допоміжного ТО; вибір автоматизованого складу; класифікація вимог до транспортних засобів; визначення варіантів кількісного складу транспортних систем; вибір варіантів транспортної системи Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,8,9,14 |
| 20 | Тема 6.3. Компонувальні рішення РТС Основні питання: типові структури ГВС; основні принципи організації потоків об’єктів в ГВС; критерії вибору транспортної системи ГВС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,5,8,11,12, |
| 21 | Тема 7.1. Проектування позасистемного ІЗ РТС Основні питання: основні поняття та означення; проектування позасистемного ІЗ ГКС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,8,9,11,14,15 |
| 22 | Тема 7.2. Проектування внутрішньо системного ІЗ РТС Основні питання: основні поняття та означення; проектування внутрішньо системного ІЗ ГІС Дидактичні засоби: презентація у Power Point Література: 1,2,3,8,11,14,15 |
Комп‘ютерні практикуми
| № з/п | Перелік комп‘ютерного практикуму |
|---|---|
| 1 | Комп‘ютерний практикум №1. Аналіз заданих ОВ та побудова квадратичної матриці. Мета практикуму - практично перевірити алгоритм побудови квадратичної матриці та набути навичок його програмної реалізації. |
| 2 | Комп‘ютерний практикум №2. Попереднє розбиття ОВ на групи. Мета практикуму - практично перевірити алгоритм попереднього розбиття ОВ на групи та набути навичок його програмної реалізації. |
| 3 | Комп‘ютерний практикум №3. Уточнення груп ОВ. Мета практикуму - практично перевірити алгоритм уточнення груп ОВ та набути навичок його програмної реалізації. |
| 4 | Комп‘ютерний практикум №4. Побудова графів для відповідних групових операцій. Мета практикуму - поглибити вміння вирішувати практичні задачі побудови графів для відповідних групових операцій та набути навичок їх програмної реалізації. |
| 5 | Комп‘ютерний практикум №5. Декомпозиція графів. Мета практикуму – здобути вміння здійснювати декомпозицію графів та визначати в них сильнопов’язані компоненти та набути навичок програмної реалізації даного процесу. |
| 6 | Комп‘ютерний практикум №6. Визначення складу та спеціалізації ГВМ для відповідних групових операцій Мета практикуму – здобути вміння щодо визначення складу та спеціалізації ГВМ для відповідних групових операцій та набути навичок їх програмної реалізації. |
| 7 | Комп‘ютерний практикум №7. Оптимізація складу ГВМ. Мета практикуму - набути практичних вмінь щодо процесу оптимізації складу ГВМ при формуванні узагальненої структури ГВС та здобути навички його програмної реалізації. |
| 8 | Комп‘ютерний практикум №8. Побудова організаційно-технологічної структури ГВС. Мета практикуму – здобути вміння щодо синтезу варіантів реалізації організаційно-технологічної структури ГВС, визначення найбільш раціонального варіанту та набути навичок програмної реалізації даного процесу. |
| 9 | Комп‘ютерний практикум №9. Компонувальні рішення ГВС. Мета практикуму - набути вміння розробляти компонувальні рішення ГВС та здійснювати їх графічне відображення. |
Самостійна робота студента
Цілями самостійної роботи є засвоєння студентами знань з тем розділів освітнього компоненту та їх закріплення, а також розвиток у студентів навичок самостійної роботи.
Видами самостійної роботи є:
№ з/п |
Вид самостійної роботи | Кількість годин СРС |
|---|---|---|
| 1 | Підготовка до комп‘ютерних практикумів | 18 |
| 2 | Підготовка до МКР | 6 |
| 3 | Виконання РГР | 24 |
| 4 | Підготовка до заліку | 6 |
Терміни і час, які відводяться на виконання видів самостійної роботи визначаються згідно з розподілом навчального часу відповідного виду навчального заняття у структурі навчальної дисципліни.
Контрольна робота
Метою контрольної роботи є закріплення та перевірка теоретичних знань із освітнього компонента та набуття студентами відповідних практичних навичок самостійного вирішення поставлених задач. Модульна контрольна робота (МКР) виконується після вивчення розділів 1-4 та виконання практичних занять 1-5. Кожен студент для виконання модульної контрольної роботи отримує індивідуальне завдання.
Політика та контроль
6. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Система вимог, які викладач ставить перед студентом:
правила відвідування занять: заборонено оцінювати присутність або відсутність здобувача на аудиторному занятті, в тому числі нараховувати заохочувальні або штрафні бали. Відповідно до РСО даної дисципліни бали нараховують за відповідні види навчальної активності на лекційних та практичних заняттях.
правила поведінки на заняттях: студент має можливість отримувати бали за відповідні види навчальної активності на лекційних та практичних заняттях, передбачені РСО дисципліни. Використання засобів зв’язку для пошуку інформації здійснюється за умови вказівки викладача;
політика дедлайнів та перескладань: якщо студент не проходив або не з’явився на МКР (без поважної причини), його результат оцінюється у 0 балів. Перескладання результатів МКР не передбачено;
правила захисту комп‘ютерних практикумів – захист практикумів відбувається у формі опитування після попередньої ідентифікацією студента або особисто безпосередньо на занятті відповідно до розкладу проведення практикумів, допуск до захисту надається після виконання комп‘ютерного практикуму;
політика щодо академічної доброчесності: Кодекс честі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» https://kpi.ua/files/honorcode.pdf встановлює загальні моральні принципи, правила етичної поведінки осіб та передбачає політику академічної доброчесності для осіб, що працюють і навчаються в університеті, якими вони мають керуватись у своїй діяльності, в тому числі при вивченні та складанні контрольних заходів з кредитного модуля «Робототехнічні системи та комплекси. Частина 2. Проектування РТС»;
при використанні цифрових засобів зв’язку з викладачем (мобільний зв’язок, електронна пошта, переписка на форумах та у соцмережах тощо) необхідно дотримуватись загальноприйнятих етичних норм, зокрема бути ввічливим та обмежувати спілкування робочим часом викладача.
7. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Поточний контроль: виконання розрахунково-графічної роботи, захист комп‘ютерних практикумів у формі опитування та виконання модульної контрольної роботи.
Календарний контроль: провадиться двічі на семестр, як моніторинг поточного стану виконання вимог силабусу.
Семестровий контроль: залік
Загальна рейтингова оцінка студента після завершення семестру складається з 100 балів, які він отримує за:
виконання розрахунково-графічної роботи – 50 балів;
виконання завдань до комп‘ютерних практикумів та їх захист – 36 балів;
виконання модульної контрольної роботи (МКР) – 14 балів.
Остаточний рейтинг студента може утворюватися з урахуванням виконання залікової контрольної роботи.
Комп‘ютерний практикум
Ваговий бал 4. Максимальна кількість балів за всі комп‘ютерні практикуми – 4 бали * 9 завдань = 36 балів.
Захист комп‘ютерного практикуму виконується у формі опитування.
На комп‘ютерному практикумі студенти отримують домашнє завдання, яке необхідно вирішити та захистити на наступному занятті (зазвичай це 2 тижні, однак іноді цей термін може бути змінений викладачем у деяких конкретних випадках).
Критерії оцінювання
- домашнє завдання вирішено вірно та надані вірні відповіді на захисті, завдання здано протягом 2-х тижнів після практичного заняття – 4 бали;
- домашнє завдання вирішено вірно та надані вірні відповіді на захисті, але здано протягом більш ніж 2-х тижнів після практичного заняття – 3 бали;
- домашнє завдання вирішено вірно, відповіді на питання до захисту мають неточності та здано протягом 2-х тижнів після практичного заняття – 3 бали;
- домашнє завдання вирішено із незначними помилками, відповіді на питання до захисту мають неточності та здано протягом 2-х тижнів після практичного заняття – 2 бали;
- домашнє завдання вирішено із незначними помилками відповіді на питання до захисту мають неточності та здано протягом більш ніж 2-х тижнів після практичного заняття – 1 бал;
- домашнє завдання вирішено із значними помилками, відповіді на захисті мають неточності – повертається на доопрацювання.
За якісно та обґрунтовано підготовлений і вчасно зданий комп‘ютерний практикум додатково нараховується заохочувальний 1 бал.
Модульна контрольна робота
Передбачається виконання 1 модульної контрольної роботи, яка виконується протягом семестру на одному з лекційних занять, за комплексним контрольним завданням.
Ваговий бал за виконання модульної контрольної роботи – 14.
Завдання модульної контрольної роботи містить два теоретичних запитання і одне практичне.
Критерії оцінювання
Кожне теоретичне запитання оцінюється у 4 бали за такими критеріями:
- повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації), що викладена згідно з вимогами до рівня «умінь» – 4 бали;
- достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації), що викладена згідно з вимогами до рівня «умінь» або незначні неточності – 3 бали;
- неповна відповідь ( не менше 60% потрібної інформації), що викладена згідно з вимогами до рівня «умінь» та має помилки – 2 бали;
- неповна відповідь (менше 60% потрібної інформації), що викладена згідно з вимогами до «стереотипного» рівня та має значні помилки – 1 бал;
- відповідь не вірна – 0 балів.
Практичне завдання оцінюється у 6 балів за такими критеріями:
- не менше 90% потрібної інформації, повне, безпомилкове розв’язування завдання – 6 балів;
- не менше 75% потрібної інформації, завдання розв’язане з незначними неточностями – 5 балів;
- не менше 60% потрібної інформації, завдання виконане з певними недоліками – 4 балів;
- менше 60% потрібної інформації, завдання виконане зі значними недоліками – 3-1 балів;
- завдання повністю не виконане – 0 балів.
Розрахунково-графічна робота
Виконується протягом семестру за рахунок годин на самостійну роботу
Ваговий бал – 50.
Критерії оцінювання:
- в роботі не менше 90% потрібної інформації, згідно з вимогами до рівня «умінь» (повне, безпомилкове розв’язування поставлених у роботі завдань) – 50-45 балів;
- в роботі не менше 75% потрібної інформації, згідно з вимогами до рівня «умінь» (повне розв’язування поставлених в роботі завдань з незначними неточностями) – 44-40 балів;
- в роботі не менше 60% потрібної інформації, згідно з вимогами до рівня «умінь» (завдання, поставлені в роботі, виконані з певними недоліками) – 39-30 балів;
- в роботі менше 60% потрібної інформації, згідно з вимогами до рівня «умінь» (завдання виконане зі значними недоліками) - розрахунково-графічна робота повертається на доопрацювання.
Наявність не менше 30 балів з розрахунково-графічної роботи є умовою допуску до залікової контрольної роботи.
Календарний контроль
Календарний контроль базується на поточній рейтинговій оцінці. Умовою позитивної атестації є значення поточного рейтингу студента не менше 50% від максимально можливого на час атестації. Бал, необхідний для отримання позитивного календарного контролю доводиться до відома студентів викладачем не пізніше ніж за 2 тижні до початку календарного контролю.
Форма семестрового контролю – залік
Максимальна сума балів за роботу у семестрі складає 100. Якщо студент отримує суму балів від 60 до 100, то він отримує підсумкову оцінку ”автоматом”. Якщо сума балів менша за 60, студент виконує залікову контрольну роботу (у цьому разі максимальна сума балів за роботу у семестрі складається з балів, отриманих на заліковій контрольній роботі та балів за виконання розрахунково-графічної роботи).
Залікова контрольна робота
Ваговий бал - 50 балів
Залікова контрольна робота складається з чотирьох запитань (двох теоретичних та двох практичних).
Критерії оцінювання:
Теоретичне запитання оцінюється у 10 балів за такими критеріями:
- повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації), що викладена згідно з вимогами до рівня «умінь» – 10-8 балів;
- достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації), що викладена згідно з вимогами до рівня «умінь» або незначні неточності – 7-5 балів;
- неповна відповідь ( не менше 60% потрібної інформації), що викладена згідно з вимогами до рівня «умінь» та має помилки – 5-3 балів;
- неповна відповідь (менше 60% потрібної інформації), що викладена згідно з вимогами до «стереотипного» рівня та має значні помилки – 2-1 балів;
- відповідь не вірна – 0 балів.
Практичне завдання оцінюється у 15 балів за такими критеріями:
- не менше 90% потрібної інформації, повне, безпомилкове розв’язування завдання – 15-11 балів;
- не менше 75% потрібної інформації, завдання розв’язане з незначними неточностями – 10-7 балів;
- не менше 60% потрібної інформації, завдання виконане з певними недоліками – 7-4 балів;
- менше 60% потрібної інформації, завдання виконане зі значними недоліками – 4-1 балів;
- завдання повністю не виконане – 0 балів.
Сума рейтингових балів, отриманих студентом протягом семестру, переводиться до підсумкової оцінки згідно з таблицею.
Таблиця переведення рейтингових балів до оцінок:
| Кількість балів | Оцінка |
|---|---|
| 100…95 | Відмінно |
| 94…85 | Дуже добре |
| 84…75 | Добре |
| 74…65 | Задовільно |
| 64…60 | Достатньо |
| Менше 60 | Незадовільно |
| МКР не зараховано | Не допущено |
Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):
Складено доцентом кафедри інформаційних систем та технологій ФІОТ , к.т.н. Ткач М.М.
Ухвалено кафедрою інформаційних систем та технологій ФІОТ (протокол № 21 від 29.06. 2023 р.)
Погоджено Методичною комісією факультету ІОТ (протокол № 11 від 29.06. 2023 р.)
