ТЕОРІЯ СИСТЕМ ТА СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни

Рівень вищої освіти Перший (бакалаврський)
Галузь знань 12 Інформаційні технології
Спеціальність 126 Інформаційні системи та технології
Освітня програма Теорія систем та системний аналіз
Статус дисципліни Нормативна
Форма навчання очна(денна)/заочна/дистанційна
Рік підготовки, семестр 3 курс, весняний семестр
Обсяг дисципліни 90 годин (18 годин – Лекції, 18 годин – Лабораторні, 54 годин – СРС)
Семестровий контроль/ контрольні заходи Екзамен/екзаменаційна робота
Розклад занять http://rozklad.kpi.ua
Мова викладання Українська
Інформація про
керівника курсу / викладачів

Лектор: д.е.н., професор Шемаєв Володимир Миколайович,

shemaev@niss.gov.ua,

моб. +38(050)956-16-17

Лабораторні: д.е.н., професор Шемаєв Володимир Миколайович,

shemaev@niss.gov.ua,

моб. +38(050)956-16-17
Розміщення курсу https://campus.kpi.ua

Програма навчальної дисципліни

Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання

Опис дисципліни. Навчальний курс теорії систем та системного аналізу є типічно між- і наддисциплінний курс, що узагальнює методологію дослідження складних технічних (природних, соціальних) систем, стимулює розвиток діалектичного бачення світу та системного мислення. Сучасні теорія систем і системний аналіз є прикладною наукою, направленою на виявлення причин реальних складнощів, що мають місце в реальному світі і пошук можливих варіантів їх усунення. В найбільш розвиненій формі теорія систем і системний аналіз забезпечують пряме, практичне вирішення проблемної ситуації, що має місце в складних системах.

Предмет навчальної дисципліни: формування у майбутніх фахівців знань з теорії та практики теорії систем і системного аналізу, так як в процесі досліджень проблем реальних систем спеціалісту з системного аналізу (системному аналітику) приходиться мати справу з різною проблематикою, а для цього він повинен мати високий рівень освіти, широку ерудицію, вільне мислення, практику та вміння, необхідних для класифікації конкретних проблем, для визначення того, які спеціалісти і в якій галузі зможуть класифікувати чи вирішити проблему, вміння організовувати колективну та індивідуальну діяльність.

Міждисциплінарні зв’язки. Маючи метою вирішення проблеми, чи, як мінімум, виявлення її причин, теорія систем і системний аналіз використовують для цього широкий спектр засобів та можливостей різних наук та практичних сфер діяльності людини – математики, теорії автоматичного управління, теорії інформації, обчислювальної техніки, моделювання, натурних досліджень та експериментів.

Мета навчальної дисципліни- надбання знань, навичок і умінь в сфері методології та методик проведення системного аналізу, зокрема системного аналізу проблем в сучасних складних компютеризованних системах контролю, управління та автоматики.

Основні завдання навчальної дисципліни

Знання:

- базові визначення і поняття теорії систем і системного аналізу;

- основні задачі системного аналізу і його компонентів;

- структура та методологія сучасного системного аналізу;

- основні методи аналізу та синтезу складних систем: пошук, планування та реалізацію змін, призначенних для вирішення проблем в складних системах.

Уміння:

- використовувати одержані знання при вирішенні проблем в складних системах, виходячи з основних принципів їх поведінки, функціонування та розвитку;

- використовувати сучасні програмні середовища при проведені системного аналізу.

Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно-логічній схемі навчання за відповідною освітньою програмою)

Пререквізити: Основою для успішного засвоєння матеріалу дисципліни є знання основ дисциплін “Вища математика”, „Теорія автоматичного управління”, „Комп’ютерна техніка та технології”, “Метрологія”, „Теорія інформаційних процесів”, “Сучасні технології в інформаційній техніці”, “Спеціальні глави фізики” та інші.

Постреквізити: проектування пристроїв та систем автоматики і управління, проектування комп'ютеризованих систем управління, у курсовому та дипломному проектуванні.

Зміст навчальної дисципліни

Очна форма

Лекційні заняття

Розділ 1. Загальні відомості

Розділ 2. Теорія систем

Розділ 3. Системний аналіз

Лабораторні заняття

1. Діаграма варіантів використання

2. Діаграма послідовності

3.Діаграма класів

4. Діаграма взаємодії

5. Діаграма станів

6. Діаграма діяльності

7. Діаграма пакетів

8. Діаграма розміщення.

Заочна форма

Лекційні заняття

Розділ 1. Загальні відомості

Розділ 2. Теорія систем

Розділ 3. Системний аналіз

Лабораторні заняття

Дослідження інформаційних систем шляхом використання діаграм мови UML:

- діаграма варіантів використання;

- діаграма послідовності;

- діаграма класів;

- діаграма взаємодії;

- діаграма станів;

- діаграма діяльності;

- діаграма пакетів;

- діаграма розміщення.

Навчальні матеріали та ресурси

Базова література

1. Згуровський М.З., Панкратова Н.Д. Основи системного аналізу. К.”Політехн.” , 2007, 311 с.

2. Анфилатов В.С., Ємельянов А.А., Кукушкин А,А, Системный анализ в управлении. М.: М.: Высш. шк.., 2006. – 368 с.

3. Новосельцев В. И., Тарасов Б. В., Голиков В. К., Демин Б. Е. - Теоретические основы системного анализа. М.: Высш. шк.., 2005. – 511 с.

4. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системний аналіз: Учеб. пособие для вузов. – М.: Высш. шк.., 1989. – 367 с.

5. Романов В.Н. Системный анализ для инженеров: Монография. - СПб.: Изд-во СЗТУ, 2005. - 186 с.

6. Черемных С.В. и др. Структурный анализ систем: IDEF-технологии/С.В. Черемных, И.О. Семенов, В.С. Ручкин.-М.:Финансы и статистика, 2001.- 208 с.

Допоміжна література

1. Аверьянов А.Н. Системное познание мира.-М: Политиздат, 1985.

2. Денисов А.А., Колесников Д.Н. Теория больших систем управления. - Ленинград: Энергоиздат, 1982.

3. Жожикашвили В.А., Вишневский В.М. Сети массового обслуживания. Теория и применение к сетям ЭВМ. - М.: Радио и связь, 1988.

4. Калашников В.В. Сложные системы и методы их анализа. - М.: Знание, 1980.

5. Советов Б.Л., Яковлев С.А. Моделирование систем. - М.: ВШ, 1985.

6. Холл А. Опыт методологии для системотехники. - М.: Советское радио, 1985г.

7. Шэннон Р. Имитационное моделирование систем. - Искусство и наука - М.: Мир, 1978.

8. Комплект методичних посібників, виданих кафедрою.

Навчальний контент

Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Очна форма

Лекційні заняття

№ з/п Назва теми лекції та перелік основних питань
(перелік дидактичних засобів, посилання на літературу та завдання на СРС)
1

Розділ 1. Загальні відомості

Тема 1.1. Загальні відомості.

Лекція 1. Виникнення і розвиток системних представлень.

Джерела системних досліджень — наука, техніка, виробництво. Внутрішня системність пізнавальних процесів, роль системних представлень в практичній діяльності людини. Системність – як загальна властивість матерії. Системність і майбутнє. Вступ. Загальні поняття. Типи баз даних.

Література: [1, Л.1; 2, с.5-31; 9, с.3-10; 10, с.10-42].

Завдання на СРС: Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції. Системний підхід у сучасній науці. Основні задачі і напрямки розвитку теорії систем та системного аналізу.
2

Розділ 2. Теорія систем.

Тема 2.1. Загальна теорія систем.

Лекція 2. Всезагальність та абстрактність теорії систем як відмітна риса загальної теорії систем. Підходи до побудови теорії систем. Концепція загальної теорії систем Л. фон Берталанфі як спроба виведення науки із глухого кута механістичного світогляду. Класифікація та типологія підходів до побудови теорії систем. Класифікація підходів до побудови теорії систем за І. Блаубергом, В. Садовським, Е. Юдіним. Заде Л. про завдання теорії систем. Месарович М. про необхідність побудови загальної теорії систем. Концепція О. Ланге. Три типи моделей систем: інтуїтивно-змістовна, кібернетична та математична.

Література: [1, Л.2; 2,с. 32-43; 9, с.39…42, 10, с. 93 ...107; ]

Завдання на СРС: Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції. Класифікація та типологія підходів до побудови теорії систем.
3

Розділ 2. Теорія систем.

Тема 2.1. Загальна теорія систем.

Лекція 3. Ключові поняття “система” та “структура”. Множина елементів, їх взаємовідносини та взаємозв’язки. Елемент як мінімальний компонент системи. Упорядкованість елементів. Ієрархічна будова системи, її підсистеми. Класифікації систем. Проблема побудови класифікації систем. Будова, функції, розвиток системи як основні аспекти в дослідженні системи. Фактори створення систем. Структура та організація.

Література: [1,Л.3; 2,43-61;9, с.39…42, 10, с. 93 ...107]

Завдання на СРС: Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції. Фактори створення систем. Структура та організація.
4

Розділ 2. Теорія систем.

Тема 2.2. Функціонування і розвиток системних об’єктів в теорії систем.

Лекція 4. Аспекти функціонування системних об’єктів. Поняття функції, стану, стабільності, стійкості, рівноваги, мети, поведінки, управління системи. Характеристика основних різновидів функцій системи. Проблеми ефективного функціонування системи. Середовище та його роль у житті системи. Взаємодія системи і середовища. Життєвий шлях системи. Характеристика основних етапів життєвого шляху системи. Система у перехідних і критичних станах. Проблеми проектування, впровадження систем і управління ними.

Література: [1, Л.4; 2, с. 61-76; 9, с. 42…53; 10, с. 388 ...402]

Завдання на СРС: Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції. Системні аспекти проектувальної діяльності. Управлінська діяльність у світлі системних ідей.
5

Розділ 3. Системний аналіз

Тема 3.1. Системний аналіз як основна технологія системного підходу

Лекція 5. Сутність системного аналізу. Види системної діяльності: системне пізнання; системний аналіз; системне моделювання; системне конструювання; системна діагностика; системна оцінка. Методологія системного аналізу. Основні різновиди системного аналізу, їх характеристика. Структура загального системного аналізу. Його основні складові — аналізи структурний, функціональний, факторний, генетичний і часовий.

Література: [1, Л.5; 3, с. 11-34, 9, с. 11-39; 10, с. 24-45; 11, с. 42-44]

Завдання для СРС: Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції. Етапи системного аналізу: постановка завдання; структуризація та окреслення меж досліджуваної системи; створення моделі; дослідження та прогноз її розвитку.
6

Розділ 3. Системний аналіз

Тема 3.2. Моделі і моделювання

Лекція 6. Широке тлумачення поняття моделі. Моделювання - невід'ємний етап всякої цілеспрямованої діяльності. Способи втілення моделей. Умови реалізації властивостей моделей. Відповідність між моделлю і дійсністю: схожість, відмінності. Про динаміку моделей.

Література: [1, Л.6; 3, с. 34-51; 11, с. 45-49]

Завдання для СРС. Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції. Моделювання - невід'ємний етап всякої цілеспрямованої діяльності. Способи втілення моделей.
7

Розділ 3. Системний аналіз

Тема 3.3. Системи. Моделі систем.

Лекція 7. Множинність моделей систем. Перше визначення системи. Модель "чорного ящика". Модель складу системи. Модель структури системи. Друге визначення системи. Структурна схема системи.

Література: [1, Л.7; 3, с.52-87; 10, с. 120-170]

Завдання для СРС. Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції. Множинність моделей систем.
8

Розділ 3. Системний аналіз

Тема 3.3. Системи. Моделі систем.

Лекція 8. Динамічні моделі систем. Узагальнення поняття системи. Штучні і природні системи. Різні класифікації систем. Великі і складні системи.

Література: [1, Л.8; 3, с. 88-110; 9, с. 56-148; 10, с. 170-186; 11, с. 56-90, 107-110] Завдання для СРС. Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції. Великі і складні системи.
9

Розділ 3. Системний аналіз.

Тема 3.4. Інформаційні аспекти вивчення систем.

Лекція 9. Інформація – як властивість матерії. Сигнали в системах. Випадкові

процеси. Математична модель сигналів. Математичні моделі реалізації випадкових

процесів. Про деякі властивості безперервних сигналів. Ентропія. Кількість

інформації. Про основні результати теорії інформації.

Література: [1, Л.9-10; 3, с. 110-127; 9, с. 56-148; 19, с. 170-186; 11, с. 56-90, 107-110].

Завдання для СРС. Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції. Сигнали в системах. Властивості сигналів.
10

Розділ 3. Системний аналіз.

Тема 3.5. Роль вимірювань у створенні моделей систем

Лекція 10. Експеримент і модель. Вимірні шкали. Нечіткий опис ситуацій.

Імовірнісний опис ситуацій. Статистичні вимірювання. Реєстрація

експериментальних даних і її зв'язок з подальшою їх обробкою.

Література: [1, Л.11; 3, с.128- 156; 9, с. 158-188; 10, с. 184-193; 11, с. 112-120; с. 140-144]

Завдання для СРС. Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції.
11

Розділ 3. Системний аналіз.

Тема 3.6. Вибір і прийняття рішень

Лекція 11. Різноманіття завдань вибору. Критерійна мова опису вибору. Опис

вибору на мові бінарних відносин. Мова функцій вибору. Груповий вибір. Вибір в

умовах невизначеності. Вибір в умовах статистичної невизначеності. Вибір при

нечіткій невизначеності. Достоїнства і недоліки ідеї оптимальності. Експертні

методи вибору. Людино-машинні системи вибору. Вибір і відбір.

Література: [1, Л.12; 3, с. 157-187; 9, с. 189-217; 10, с. 234-248; 11, с.122-137]

Завдання для СРС. Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції.
12

Розділ 3. Системний аналіз.

Тема 3.7. Декомпозиція і агрегація – процедури системного аналізу.

Лекція 12. Аналіз і синтез в системних дослідженнях. Моделі систем як основи

декомпозиції. Алгоритмізація процесу декомпозиції. Агрегація, емерджентність,

внутрішня цілісність систем. Види агрегації.

Література: [1, Л.13; 3, с. 188-220; 9, с. 218-264; 10, с. 193-234; 11, с. 121-122, 146-165]

Завдання для СРС. Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції.
13

Розділ 3. Системний аналіз.

Тема 3.8. 8 Етапи системного аналізу.

Лекція 13. Що таке системний аналіз. Формулювання проблеми. Формування

проблематики. Виявлення цілей. Формування критеріїв. Генерування альтернатив.

Алгоритми проведення системного аналізу. Перетворення у життя результатів

системних досліджень.

Література: [1, Л.14; 4, с.9…45; 9, с.142…148, 190…218]

Завдання для СРС. Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції.
14

Розділ 3. Системний аналіз.

Тема 3.9. Використання методів системного аналізу в організаційно-технічних

системах.

Лекція 14. Перспективи розвитку системного аналізу. Використання методів і

моделей системного аналізу при керуванні підприємствами. Системний аналіз при

проектуванні інформаційних та технічних систем. Системний підхід в метрології:

система забезпечення єдності вимірів. Системний підхід в стандартизації.

Системний підхід при керуванні якістю продукції.

Література: [1, Л.15; 4, с.45…53; 9, с.118...135; 10, с.182...194].

Завдання для СРС. Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції.

Лабораторні заняття

№ Назва лабораторної роботи Кількість ауд. годин
1

Лабораторна робота 1. Діаграма варіантів використання.

Необхідно проаналізувати, знайти відповідний матеріал для заданої теми предметної області. Результатом проведеної роботи повинні бути опис предметної області мінімум на сторінку А4 та представлення варіантів, із використанням діаграм варіантів використання, які в дійсний час також є частиною UML.

Література: [1, 6]

 4
2

Лабораторна робота 2. Діаграма послідовності.

За отриманими даними з лабораторної роботи №1 необхідно виявити необхідні обєкти та зв’язки між ними. На диаграмме последовательности объект изображается в виде прямоугольника на вершине пунктирной вертикальной линии Результатом виконання даної лабораторної є діаграма послідовності.

Література: [1, 6]

 2
3

Лабораторна робота 3. Діаграма класів.

Діаграми класів як центральна ланка об’єктно-орієнтованих методів. Побудова діаграми класів та їх видів. Результати представити у вигляді діаграм класів із напрямами навігації.

.Література: [1, 6]

 2
4

Лабораторна робота 4. Діаграма взаємодії.

Побудувати коопераційні діаграми взаємодії, де екземпляри обєктів показано у вигляді піктограми.

Література: [1, 6]

 2
5

Лабораторна робота 5. Діаграма станів.

Розробити діаграму станів UML, що відображає проходження замовлення у системі обробки замовлень.

Література: [1, 6]

 2
6

Лабораторна робота 6. Діаграма діяльності.

Створити діаграму діяльності бізнес-процесу. Графічно відобразити всі гілки та визначити, коли їх потрібно синхронізувати.

Література: [1, 6]

 2
7

Лабораторна робота 7. Діаграма пакетів.

Визначити класи предметної галузі діаграми пакетів. Здійсніти моделювання діяльності організації та зробити групування у два пакети: Замовлення та Клієнти.

Література: [1, 6]

 2
8

Лабораторна робота 8. Діаграма розміщення.

Відобразити фізичні взаємозв'язкі між програмними і апаратними компонентами системи за допомогою діаграми розміщення. Показати маршрути переміщення об'єктів і компонентів в розподіленій системі.

Література: [1, 6]

 2

Заочна форма

Лекційні заняття

№ з/п Назва теми лекції та перелік основних питань
(перелік дидактичних засобів, посилання на літературу та завдання на СРС)
1

Розділ 2. Теорія систем.

Тема 2.1. Загальна теорія систем.

Лекція 2. Всезагальність та абстрактність теорії систем як відмітна риса загальної теорії систем. Підходи до побудови теорії систем. Концепція загальної теорії систем Л. фон Берталанфі як спроба виведення науки із глухого кута механістичного світогляду. Класифікація та типологія підходів до побудови теорії систем. Класифікація підходів до побудови теорії систем за І. Блаубергом, В. Садовським, Е. Юдіним. Заде Л. про завдання теорії систем. Месарович М. про необхідність побудови загальної теорії систем. Концепція О. Ланге. Три типи моделей систем: інтуїтивно-змістовна, кібернетична та математична.

Література: [1, Л.2; 2,с. 32-43; 9, с.39…42, 10, с. 93 ...107; ]

Завдання на СРС: Поглиблене вивчення матеріалу за темою лекції. Класифікація та типологія підходів до побудови теорії систем.

Лабораторні заняття

№ Назва лабораторної роботи Кількість ауд. годин
1

Лабораторна робота 1. Діаграма варіантів використання.

Необхідно проаналізувати, знайти відповідний матеріал для заданої теми предметної області. Результатом проведеної роботи повинні бути опис предметної області мінімум на сторінку А4 та представлення варіантів, із використанням діаграм варіантів використання, які в дійсний час також є частиною UML.

Література: [1, 6]

 2

Самостійна робота студента/аспіранта

Очна форма

№ з/п

 Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання Кількість годин СРС
1 Тема 1.1 Загальні відомості 2
2 Тема 2.1 Загальна теорія систем. 3
3 Тема 2.2 Функціонування і розвиток системних об’єктів в теорії систем 3
4 Тема 3.1 Системний аналіз як основна технологія системного підходу 3
5 Тема 3.2 Моделі і моделювання 2
6 Тема 3.3 Системи. Моделі систем. 2
7 Тема 3.4 Інформаційні аспекти вивчення систем. 3
8 Тема 3.5 Роль вимірювань у створенні моделей систем 3
9 Тема 3.6 Вибір і прийняття рішень 4
10 Тема 3.7 Декомпозиція і агрегація – процедури системного аналізу. 3
11 Тема 3.8 Етапи системного аналізу. 4
12 Тема 3.9 Використання методів системного аналізу в організаційно-технічних системах. 4

Заочна форма

№ з/п

 Назва теми, що виноситься на самостійне опрацювання Кількість годин СРС
1 Тема 1.1. Загальні відомості 4.5
2 Тема 2.1. Загальна теорія систем. 6,5
3 Тема 2.2. Функціонування і розвиток системних об’єктів в теорії систем 6.5
4 Тема 3.1. Системний аналіз як основна технологія системного підходу 6.5
5 Тема 3.2. Моделі і моделювання 6.5
6 Тема 3.3. Системи. Моделі систем. 6.5
7 Тема 3.4. Інформаційні аспекти вивчення систем. 7.5
8 Тема 3.5 Роль вимірювань у створенні моделей систем 7.5
9 Тема 3.6 Вибір і прийняття рішень 8.5
10 Тема 3.7 Декомпозиція і агрегація – процедури системного аналізу. 6.5
11 Тема 3.8 Етапи системного аналізу. 6.5
12 Тема 3.9 Використання методів системного аналізу в організаційно-технічних системах 6,5

Політика та контроль

Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)

Система вимог, які ставляться перед студентом:

  • відвідування лекційних та лабораторних занять є обов’язковою складовою вивчення матеріалу;

  • на лекції викладач користується власним презентаційним матеріалом; відпрацьовує практичну частину на віртуальній машині з встановленою відповідною РСУБД; використовує гугл-диск для викладання матеріалу поточної лекції, додаткових ресурсів, лабораторних робіт та інше; викладач відкриває доступ до певної директорії гугл-диска для скидання електронних лабораторних звітів та відповідей на МКР;

  • на лекції заборонено відволікати викладача від викладання матеріалу, усі питання, уточнення та ін. студенти задають в кінці лекції у відведений для цього час;

  • лабораторні роботи захищаються у два етапи – перший етап: студенти виконують завдання на допуск до захисту лабораторної роботи; другий етап – захист лабораторної роботи. Бали за лабораторну роботу враховуються лише за наявності електронного звіту;

  • модульні контрольні роботи пишуться на лекційних заняттях без застосування допоміжних засобів (мобільні телефони, планшети та ін.); результат пересилається у файлі до відповідної директорії гугл-диску;

  • заохочувальні бали виставляються за: активну участь на лекціях; участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах робіт, підготовка оглядів наукових праць; презентацій по одній із тем СРС дисципліни тощо. Кількість заохочуваних балів не більше 10;

  • штрафні бали виставляються за: невчасну здачу лабораторної роботи. Кількість штрафних балів не більше 10.

Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО) (очна форма)

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

  1. виконання контрольних робіт (2 експрес-контрольні на лабораторних заняттях);

  2. виконання та захист 8 лабораторних робіт;

  3. виконання 2 модульних контрольних робіт (МКР);

  4. заохочувальні та штрафні бали.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання

Експрес-контрольні роботи:

«відмінно» – повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації) – 2.5 балів;

«добре» – достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації) або повна відповідь з незначними недоліками – 1,5-2 балів;

«задовільно» – неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 1 бали;

«незадовільно» – відповідь не відповідає вимогам до «задовільно» – 0 балів.

Лабораторні роботи:

«відмінно», повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 90% потрібної інформації) та оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 5 балів;

«добре», достатньо повна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 75% потрібної інформації) та оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 4/3 бали;

«задовільно», неповна відповідь на питання під час захисту (не менш ніж 60% потрібної інформації), незначні помилки та оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 2/1 бал;

«незадовільно», незадовільна відповідь та/або не оформлений належним чином електронний протокол до лабораторної роботи – 0 балів.

За кожне заняття запізнення з поданням лабораторної роботи до захисту від встановленого терміну оцінка знижується на 1 бал.

Модульні контрольні роботи:

«відмінно», повна відповідь (не менш ніж 90% потрібної інформації) – 5 балів;

«добре», достатньо повна відповідь (не менш ніж 75% потрібної інформації), або повна відповідь з незначними помилками – 3-4 балів;

«задовільно», неповна відповідь (але не менш ніж 60% потрібної інформації) та незначні помилки – 1-2 бали;

«незадовільно», незадовільна відповідь (неправильний розв’язок задачі), потребує обов’язкового повторного написання в кінці семестру – 0 балів.

Заохочувальні бали

– за виконання творчих робіт з кредитного модуля (наприклад, участь у факультетських та інститутських олімпіадах з навчальних дисциплін, участь у конкурсах робіт, підготовка оглядів наукових праць тощо); за активну роботу на лекції (питання, доповнення, зауваження за темою лекції, коли лектор пропонує студентам задати свої питання) 1-2 бали, але в сумі не більше 10;

– презентації по СРС – від 1 до 5 балів.

Міжсесійна атестація

За результатами навчальної роботи за перші 7 тижнів максимально можлива кількість балів – 22,5 бали (2 лабораторні, МКР-1, 1 експрес-контрольна). На першій атестації (8-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 8 балів.

За результатами 13 тижнів навчання максимально можлива кількість балів – 45 балів (4 лабораторні, МКР-2, 2 експрес-контрольні). На другій атестації (14-й тиждень) студент отримує «зараховано», якщо його поточний рейтинг не менший ніж 16 балів.

Максимальна сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

RD = 7*rлаб+2*rмкр+2*rек + (rз - rш)=7*5+2*5+2*2,5+ (rз - rш)=50 + (rз - rш),

де rлаб – бал за лабораторну роботу (0…5);

rмкр – бал за написання МКР (0…5);

rек – бал за написання експрес-контрольної роботи (0…2,5);

rз – заохочувальні бали за активну участь на лекціях, презентації, участь в олімпіадах, конкурсі роботи, наукові роботи за тематикою дисципліни (0…10);

rзш – штрафні бали.

Екзамен:

Умовою допуску до екзамену є зарахування всіх лабораторних робіт, написання обох модульних контрольних робіт та стартовий рейтинг не менше 17 балів.

На екзамені студенти виконують письмову контрольну роботу. Кожен білет містить два теоретичних запитання (завдання) і два практичних завдання та одне тестове. Перелік теоретичних питань наведений у додатках 1 та 2. Кожне запитання (завдання) оцінюється у 10 балів.

Система оцінювання питань:

«відмінно», повна відповідь, не менше 90% потрібної інформації, що виконана згідно з вимогами до рівня «умінь», (повне, безпомилкове розв’язування завдання) – 9-10 балів;

«добре», достатньо повна відповідь, не менше 75% потрібної інформації, що виконана згідно з вимогами до рівня «умінь або є незначні неточності (повне розв’язування завдання з незначними неточностями) – 7-8 балів;

«задовільно», неповна відповідь, не менше 60% потрібної інформації, що виконана згідно з вимогами до «стереотипного» рівня та деякі помилки (завдання виконане з певними недоліками) – 5-6 бали;

«незадовільно», відповідь не відповідає умовам до «задовільно» – 0-4 балів.

Сума стартових балів та балів за екзаменаційну контрольну роботу переводиться до екзаменаційної оцінки згідно з таблицею:

Таблиця 1. Переведення рейтингових балів до оцінок за університетською шкалою

Кількість балів Оцінка
100-95 Відмінно
94-85 Дуже добре
84-75 Добре
74-65 Задовільно
64-60 Достатньо
Менше 60 Незадовільно

Є не зараховані лабораторні роботи або

не зарахована модульна контрольна робота

 Не допущено

Додаткова інформація з дисципліни (освітнього компонента)

  • передбачена можливість закривати частину лабораторного та лекційного матеріалу шляхом здобування сертифікатам по online курсам (наприклад, COURSERA) відповідних розділів та тем дисципліни;

  • перелік теоретичних питань, які виносяться на семестровий контроль наведено в Додатку 1;

  • на початку семестру викладач аналізує існуючі курси по тематиці дисципліни та пропонує пройти відповідні безкоштовні курси студентам. Після отриманням студентом сертифікату проходження дистанційних чи онлайн курсів за відповідною тематикою, викладач закриває відповідну частину курсу (лабораторні чи лекції) за попередньою домовленістю з групою.

Робочу програму навчальної дисципліни (Силабус):

Складено: д.е.н., професор Шемаєв Володимир Миколайович

Ухвалено: кафедрою АУТС (протокол № 1 від 27.08.2020 р.)

Погоджено: Методичною комісією факультету[1] (протокол № 1 від 02.09.2020 р.)

Додаток 1

Перелік теоретичних питань на залік по першій частині курсу

  1. Виникнення і розвиток системних представлень.

  2. Джерела системних досліджень —наука, техніка, виробництво.

  3. Внутрішня системність пізнавальних процесів, роль системних представлень в практичній діяльності людини.

  4. Системність – як загальна властивість матерії. Системність і майбутнє.

  5. Системний підхід у сучасній науці.

  6. Основні задачі і напрямки розвитку теорії систем та системного аналізу.

  7. Всезагальність та абстрактність теорії систем як відмітна риса загальної теорії систем.

  8. Підходи до побудови теорії систем.

  9. Концепція загальної теорії систем Л. фон Берталанфі.

  10. Класифікація та типологія підходів до побудови теорії систем.

  11. Класифікація підходів до побудови теорії систем за І. Блаубергом, В. Садовським, Е. Юдіним.

  12. Заде Л. про завдання теорії систем.

  13. Месарович М. про необхідність побудови загальної теорії систем.

  14. Концепція О. Ланге.

  15. Три типи моделей систем: інтуїтивно-змістовна, кібернетична та математична.

  16. Ключові поняття “система” та “структура”.

  17. Множина елементів, їх взаємовідносини та взаємозв’язки.

  18. Елемент як мінімальний компонент системи.

  19. Упорядкованість елементів системи.

  20. Ієрархічна будова системи, її підсистеми.

  21. Класифікації систем. Проблема побудови класифікації систем.

  22. Будова, функції, розвиток системи як основні аспекти в дослідженні системи.

  23. Фактори створення систем.

  24. Структура та організація.

  25. Аспекти функціонування системних об’єктів.

  26. Поняття функції, стану, стабільності, стійкості, рівноваги, мети, поведінки, управління системи.

  27. Характеристика основних різновидів функцій системи.

  28. Проблеми ефективного функціонування системи.

  29. Середовище та його роль у житті системи. Взаємодія системи і середовища.

  30. Життєвий шлях системи. Характеристика основних етапів життєвого шляху системи.

  31. Система у перехідних і критичних станах.

  32. Проблеми проектування, впровадження систем і управління ними.

  33. Системні аспекти проектувальної діяльності.

  34. Управлінська діяльність у світлі системних ідей.

Додаток 2

Перелік теоретичних питань на залік по другій частині курсу

  1. Сутність системного аналізу.

  2. Види системної діяльності: системне пізнання; системний аналіз; системне моделювання; системне конструювання; системна діагностика; системна оцінка.

  3. Методологія системного аналізу.

  4. Основні різновиди системного аналізу, їх характеристика.

  5. Структура загального системного аналізу.

  6. Основні складові системного аналізу: аналізи структурний, функціональний, факторний, генетичний і часовий.

  7. Етапи системного аналізу: постановка завдання; структуризація та окреслення меж досліджуваної системи; створення моделі; дослідження та прогноз її розвитку.

  8. Моделювання як невід'ємний етап цілеспрямованої діяльності.

  9. Способи втілення моделей та умови реалізації властивостей моделей.

  10. Відповідність між моделлю і дійсністю: схожість, відмінності.

  11. Динаміка моделей.

  12. Множинність моделей систем.

  13. Модель "чорної скриньки".

  14. Модель складу системи.

  15. Модель структури системи.

  16. Перше та друге визначення системи. Узагальнення поняття системи.

  17. Структурна схема системи.

  18. Динамічні моделі систем.

  19. Штучні і природні системи.

  20. Класифікації систем.

  21. Великі і складні системи.

  22. Інформація – як властивість матерії.

  23. Сигнали в системах.

  24. Випадкові процеси. Математична модель сигналів.

  25. Математичні моделі реалізації випадкових процесів.

  26. Про деякі властивості безперервних сигналів.

  27. Ентропія.

  28. Кількість інформації. Основні результати теорії інформації.

  29. Експеримент і модель.

  30. Вимірні шкали.

  31. Нечіткий опис ситуацій.

  32. Імовірнісний опис ситуацій. Статистичні вимірювання.

  33. Реєстрація експериментальних даних і її зв'язок з подальшою їх обробкою.

  34. Різноманіття завдань вибору.

  35. Критерійна мова опису вибору.

  36. Опис вибору на мові бінарних відносин. Мова функцій вибору.

  37. Груповий вибір.

  38. Вибір в умовах невизначеності.

  39. Вибір в умовах статистичної невизначеності.

  40. Вибір при нечіткій невизначеності.

  41. Достоїнства і недоліки ідеї оптимальності.

  42. Експертні методи вибору.

  43. Людино-машинні системи вибору. Вибір і відбір.

  44. Аналіз і синтез в системних дослідженнях.

  45. Моделі систем як основи декомпозиції.

  46. Алгоритмізація процесу декомпозиції.

  47. Агрегація, емерджентність, внутрішня цілісність систем. Види агрегації.

  48. Поняття та етапи системного аналізу.

  49. Формулювання проблеми, проблематики та виявлення цілей.

  50. Формування критеріїв.

  51. Генерування альтернатив.

  52. Алгоритми проведення системного аналізу.

  53. Перетворення у життя результатів системних досліджень.

  54. Використання методів системного аналізу в організаційно-технічних

системах.

  1. Перспективи розвитку системного аналізу.

  2. Використання методів і моделей системного аналізу при управлінні підприємствами.

  3. Системний аналіз при проектуванні інформаційних та технічних систем.

  4. Системний підхід в метрології: система забезпечення єдності вимірів.

  5. Системний підхід в стандартизації.

  6. Системний підхід при управлінні якістю продукції.

[1] Методичною радою університету – для загальноуніверситетських дисциплін.